Skoda Octavia A7 – це та машина, яку шукають усі, але знаходять не завжди. На вторинному ринку вона тримає ціну краще за більшість конкурентів. І це не випадковість – автомобіль справді заслуговує свою репутацію.
Ми перевірили це на практиці разом з мережею салонів Autopark та експертами зі станції техобслуговування “Авто-Винт” (Bosch Auto Service). Взяли універсал з турбодизелем 1.6 TDI – типовий варіант, який масово приїжджає з Європи.
Що таке Octavia A7
Третє покоління з індексом A7 випускалося з 2013 по 2020 рік. Дизайн став сучаснішим, Skoda чітко взяла курс на стиль “старших братів” – Audi та Volkswagen того періоду. У 2017-му пройшов рестайлінг: роздільні передні фари, новий бампер.
Побудована на платформі Volkswagen MQB. Колісна база – 2686 мм. Це на 108 мм більше за попередню Octavia та на 49 мм більше за Golf VII. Випускалася як 5-дверний ліфтбек та універсал.
Лакофарбове покриття якісне, але в місцях сколів може з’являтися іржа. Слабке місце багатих комплектацій – лобове скло з підігрівом. Воно виявилося чутливим до камінців та піску, легко пошкоджувалося та потребувало заміни.
Салон: простір та хитрощі Skoda
Колісна база виросла – виріс і простір у салоні. Пасажири A5 не скаржилися на тісноту, але в A7 місця ще більше. Довжина, ширина, простір над головою та для ніг задніх пасажирів – усе збільшилося.
Багажник ліфтбека – 590 літрів (символічні +5 літрів до попередника). Але максимальний об’єм при складених задніх сидіннях – 1580 літрів. Це на 125 літрів більше, ніж у A5. Величезна кришка багажника відкриває гігантський проєм для завантаження.
Фірмові “фішки” Skoda:
- Двосторонній килимок багажника: з одного боку ворсистий, з іншого – прогумований, легко чиститься.
- Знімний “смітник” 20х30 см, який встановлюється в будь-яку дверну карту.
- Скребок для льоду під лючком бензобака.
Дрібниці, але саме вони роблять Octavia практичною машиною на кожен день.
Фільтр салону: міняй кожні 15 тисяч
Базова версія – кондиціонер, просунуті комплектації – клімат-контроль. У системі вентиляції стоять фільтри, які рекомендують міняти кожні 15 000 км.
Якщо не міняти – погіршується циркуляція повітря, у вологу погоду швидко пітніє скло. Заміна займає кілька хвилин: зняти кришку бардачка, відкрити три фіксатори, замінити фільтр. Головне – не переплутати напрямок проходження повітря (на фільтрі є позначка).
Мотори: гама без відвертих провалів
Після дебюту Octavia отримала лише турбовані двигуни. Бензинові та дизельні – всі з безпосереднім впорскуванням та турбонагнітачем.
Бензинові:
- 1.0 TSI (115 к.с.)
- 1.2 TSI (86-105 к.с.)
- 1.4 TSI (140 к.с.)
- 1.8 TSI (180 к.с.)
- 2.0 TSI (220 к.с.)
Пізніше додався атмосферний 1.6 MPI (110 к.с.) – найменш вибагливий мотор у гамі. На нього без проблем ставиться ГБО.
Дизелі:
- 1.6 TDI (90-105 к.с.)
- 2.0 TDI (150-184 к.с.)
Серед авто з Європи переважають турбодизелі. Попри технічну складність, в експлуатації вони не створюють істотних проблем.
Спільна проблема всіх моторів: олива
Усі двигуни потребують постійного контролю рівня оливи. Масляні кільця тендітні, схильні до залягання. Підїдання 200 грам на 1000 км – норма. Якщо більше – час задуматися про заміну кілець.
Особливості окремих моторів:
1.6 MPI: Якщо при холодному старті стукотять гідрокомпенсатори – низький рівень оливи. Ігноруєш симптом – гідрокомпенсатори швидко виходять з ладу. Слабке місце – помпа системи охолодження з легкосплавним корпусом та пластиковою кришкою. Часто підтікає антифриз.
1.4 TSI: Такі ж проблеми, плюс слабке місце – вісь візгейту турбокомпресора. Потрібно періодично змащувати термостійким мастилом, інакше привод може зламатися.
1.8 TSI (EA888): Всупереч очікуванням, не схильний до витрати оливи. Якщо апетит з’являється після 100 тисяч км – можна вирішити заміною сепаратора. Але двигун вимогливий до періодичності заміни оливи: кожні 7500 км, максимум 10 тисяч.
1.6 TDI та 2.0 TDI: Тяговиті, економні, але оснащені сажовими DPF-фільтрами. Потрібно регулярно проходити цикл самоочищення: виїхати за місто та рухатися зі сталою швидкістю 15-20 хвилин. Оливу міняти кожні 7500 км.
Коробки передач: механіка та роботи
5-ступенева механіка: Слабкий диференціал. Зношуються підшипники, що тягне шумність, знос підшипників вторинного валу та ведучої шестерні диференціалу. Міняти оливу в дифі кожні 80 000 км.
6-ступенева механіка: Надійна, без проблем.
Автомат Aisin: Встановлювався лише з 1.6 MPI. Оливу міняти кожні 60 000 км.
DSG DQ200 (суха): Проходить до ремонту 150 000 км. Після цього потрібна заміна зчеплення (близько 15 тисяч грн). Якщо ігнорувати пробуксовування – можна вбити двомасовий маховик (ще стільки ж).
DSG DQ250 (мокра): Для двигунів з високим крутним моментом. Надійніша, але трансмісійну рідину треба міняти кожні 60 000 км.
Повний привід Scout: Муфта Haldex 5 покоління. Олива – кожні 30 000 км, фільтр – кожні 60 000 км.
Ходова: рекордна витривалість
Підвіска конструктивно як у A5. Спереду – стійки МакФерсон, ззаду – балка (прості версії) або багатоважільна незалежна (потужні).
Міцність:
- Стійки та сайлентблоки – 100 000 км
- Амортизатори – до 200 000 км
Підвіска продумана та ремонтопридатна. Кульова опора передніх важелів знімна – міняється окремо, не потрібно купувати важіль у зборі.
Висновок: репутація не випадкова
Octavia A7 – дійсно розумний варіант для вторинки. Мотори та коробки ефективні та надійні. Болячки незначні, засоби боротьби відомі та не дорогі. Підвіска витривала. Кузов не іржавіє та не гниє.
Не дарма Octavia A7 коштує дорожче за багатьох однокласників. Вона ці гроші відпрацьовує.
